Драма «Ляльковий дім» мала ще й іншу назву — «Нора».
Отже, у центрі уваги драматурга Ібсена — Нора, дружина адвоката Хельмера.
«Ляльковий дім» аналіз твору
Жанр — соціально-психологічна драма.
Тема: духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості.
Проблематика:
- проблема моральної відповідальності людини за свій вибір і за інших людей;
- «втрати ілюзій» під впливом обставин;
- істинних і фальшивих ідеалів і цінностей;
- проблема жіночої емансипації.
- соціальний — зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства;
- сюжетний — таємниця і «кримінальний» учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його законам;
- психологічний — «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по- справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість.
П’єса має аналітичну композицію, що означає послідовне розкриття внутрішнього неблагополуччя і трагізму, які таяться під зовні пристойною оболонкою. Так поступово осягається внутрішня суть сімейного життя Хельмерів, на перший погляд, щасливого, але заснованого на неправді й егоїзмі. Дія починається із зображення ілюзії щастя і закінчується його поразкою. Дія п’єси розгортається протягом 3-х днів.
«Ляльковий дім» — це розповідь про сім’ю, про людей, які прожили разом багато років, але так і не зуміли стати щасливими — класичний зразок соціально-психологічної драми. Центральна тема п’єси «Ляльковий дім» — становище жінки в суспільстві Сучасники сприйняли драму як маніфест фемінізму.
Проблематика «Лялькового дому» не вичерпується «жіночим питанням»: йдеться про свободу людської особистості взагалі. У п’єсі компрометується не так «чоловічий світ», скільки суспільство 1870-х років, його норми і установки, мертві закони буржуазного світу.
Композиція п’єси «Ляльковий дім» має аналітичний характер. Аналітизм її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя.
Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.
Ібсен лауреат Нобелівської премії?
ВідповістиВидалитиНаскільки мені відомо він не був нагородженим Нобелівською премією.
ВидалитиСкільки Ібсен писав цю п'єсу?
ВідповістиВидалитиДана п'єса була задумана в 1878 році, а вже через написання її було завершено.
ВидалитиП'єса задумана в 1878 році (перші начерки датовані 19 жовтня). Ібсен прагнув в класичній формі трагедії висловити сучасні проблеми. Написано ж твір в 1879 році.
ВідповістиВидалити